18 та 19 лютого 2025 року на факультеті історії, педагогіки та психології відбулась науково-практична конференція студентів, організована кафедрою психології для другого (магістерського) рівня вищої освіти на тему: «Проблеми підготовки практичних психологів: теорія і практика». Захід пройшов у режимах офлайн та онлайн-трансляції.
На пленарному засіданні з доповіддю на тему: «Компетентнісна підготовка практичного психолога: проблеми, завдання та шляхи вирішення» виступив завідувач кафедри психології, доктор психологічних наук, професор, академік Мирослав Савчин. Відповідно до програми конференції працювало 10 секцій. Керівниками секцій виступали викладачі кафедри психології, секретарями – студенти-магістри.
За підсумками науково-практичної конференції було визначено ключові аспекти підготовки фахівців у сфері практичної психології, що поєднують теоретичне підґрунтя з практичними навичками. Основні висновки, сформульовані учасниками заходу, такі:
1. Формування освітньої траєкторії майбутнього психолога. Здобувач вищої освіти поетапно підвищує свій рівень професійної компетентності. Ця траєкторія будується з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності, змісту освітніх програм та організаційних особливостей навчального процесу.
2. Індивідуалізація навчального процесу. На основі загальної освітньої траєкторії кожен студент розробляє власний індивідуальний план професійного становлення. Важливою складовою цього процесу є підготовка магістерського дослідження, яке сприяє глибшому розумінню спеціалізації та формуванню наукового мислення.
3. Комплексний підхід до професійної підготовки. Для ефективного оволодіння професією необхідно враховувати освітньо-професійний стандарт, що визначає вимоги до спеціаліста та окреслює вимоги до навчальної підготовки; фахові компетенції, необхідні для успішної діяльності; освітні компоненти, що забезпечують всебічний розвиток фахівця; особистісні якості, які впливають на професійну ефективність.
4. Роль особистості психолога в професійній діяльності. Було підкреслено, що особистість психолога є головним інструментом у виконанні професійних функцій. Саме його комунікативні, емпатійні, аналітичні та рефлексивні здібності визначають якість психопрофілактичної, психоконсультативної, психокорекційної, психодіагностичної та психотерапевтичної роботи.
5. Шляхи набуття професійних компетенцій. Оволодіння професійною майстерністю передбачає засвоєння трьох основних компонентів: теоретичних знань, що формують наукову базу спеціаліста; методологічних основ психології; прикладних навичок, необхідних для практичної діяльності.
Конференція викликала жвавий інтерес серед учасників, які активно долучалися до дискусій, ставили запитання та обмінювалися думками щодо ключових аспектів підготовки фахівців у сфері психології. Особливу увагу було приділено проблемам організації та проведення магістерських досліджень, сучасним викликам у сфері практичної психології, а також ефективним методикам підготовки майбутніх спеціалістів. Учасники мали можливість презентувати результати власних наукових пошуків, отримати конструктивний зворотний зв’язок від досвідчених науковців і практиків, а також обговорити перспективи подальшого розвитку психологічної науки та її практичного застосування.
На пленарному засіданні з доповіддю на тему: «Компетентнісна підготовка практичного психолога: проблеми, завдання та шляхи вирішення» виступив завідувач кафедри психології, доктор психологічних наук, професор, академік Мирослав Савчин. Відповідно до програми конференції працювало 10 секцій. Керівниками секцій виступали викладачі кафедри психології, секретарями – студенти-магістри.
За підсумками науково-практичної конференції було визначено ключові аспекти підготовки фахівців у сфері практичної психології, що поєднують теоретичне підґрунтя з практичними навичками. Основні висновки, сформульовані учасниками заходу, такі:
1. Формування освітньої траєкторії майбутнього психолога. Здобувач вищої освіти поетапно підвищує свій рівень професійної компетентності. Ця траєкторія будується з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності, змісту освітніх програм та організаційних особливостей навчального процесу.
2. Індивідуалізація навчального процесу. На основі загальної освітньої траєкторії кожен студент розробляє власний індивідуальний план професійного становлення. Важливою складовою цього процесу є підготовка магістерського дослідження, яке сприяє глибшому розумінню спеціалізації та формуванню наукового мислення.
3. Комплексний підхід до професійної підготовки. Для ефективного оволодіння професією необхідно враховувати освітньо-професійний стандарт, що визначає вимоги до спеціаліста та окреслює вимоги до навчальної підготовки; фахові компетенції, необхідні для успішної діяльності; освітні компоненти, що забезпечують всебічний розвиток фахівця; особистісні якості, які впливають на професійну ефективність.
4. Роль особистості психолога в професійній діяльності. Було підкреслено, що особистість психолога є головним інструментом у виконанні професійних функцій. Саме його комунікативні, емпатійні, аналітичні та рефлексивні здібності визначають якість психопрофілактичної, психоконсультативної, психокорекційної, психодіагностичної та психотерапевтичної роботи.
5. Шляхи набуття професійних компетенцій. Оволодіння професійною майстерністю передбачає засвоєння трьох основних компонентів: теоретичних знань, що формують наукову базу спеціаліста; методологічних основ психології; прикладних навичок, необхідних для практичної діяльності.
Конференція викликала жвавий інтерес серед учасників, які активно долучалися до дискусій, ставили запитання та обмінювалися думками щодо ключових аспектів підготовки фахівців у сфері психології. Особливу увагу було приділено проблемам організації та проведення магістерських досліджень, сучасним викликам у сфері практичної психології, а також ефективним методикам підготовки майбутніх спеціалістів. Учасники мали можливість презентувати результати власних наукових пошуків, отримати конструктивний зворотний зв’язок від досвідчених науковців і практиків, а також обговорити перспективи подальшого розвитку психологічної науки та її практичного застосування.
