МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН:

Останнє оновлення: 2024
Деталі оновлення ►
Додано деякі матеріали з дисципліни: «Психолого-педагогічної експертизи», «Диференційної психології» та «Порівняльної психології»
Диференцiйна психологiя (Хавула Р.М.; Дуб В.Г.) ►
Анотація до Диференційної психології:

Навчальна дисципліна «Диференційна психологія» є нормативною для здобувачів вищої освіти спеціальності 053 Психологія.
Потреба розгляду індивідуальних відмінностей між людьми продиктована як теоретичним, так і прикладним значенням даної проблеми. Теоретично, вищезазначене підтверджується тим, що будь-яка загальнопсихологічна закономірність знаходить своє реальне втілення в індивідуально-модифікованих формах, тобто “в жодному розділі психології не можна принципово відволікатися від питань про індивідуальні відмінності…”, – писав Б. Теплов. Навчання і виховання, профорієнтація і профвідбір, ефективність професійної діяльності пов’язані з урахуванням індивідуальних особливостей людини.

Арттерапія (Спринська З.В.) ►

Діагностичний інструментарій з АРТТЕРАПІЇ:

Анотація до курсу:

Арт-терапія є однією з основних форм практичного застосування професійних можливостей психолога шляхом використання арт-терапевтичних технік з метою надання клієнтам необхідної психотерапевтичної допомоги. Тому навчальний курс арт-терапії займає чільне місце серед дисциплін практичної підготовки фахівця-психолога.

В основі програми лежить поєднання двох основних принципів: принципу ступеневості та єдності теоретичної і практичної підготовки. Перша та друга теми програми складають першу ступінь арт-терапевтичної підготовки, що є необхідним для підготовки арт-терапевта. Друга ступінь (третя-сьома теми) забезпечує поглиблену підготовку спеціаліста-арт-терапевта. Окрім двох основних принципів, у програмі закладено також принцип відносної автономності кожної теми програми.

Навчальний курс включає загальні проблеми та основні теоретичні підходи в арт-терапії; основні фактори психотерапевтичного впливу в індивідуальній та груповій арт-терапії, особливості арт-терапевтичної роботи з клієнтами різних вікових категорій та з різними категоріями клієнтів.

Метою вивчення даного курсу є навчити студентів здійснювати підбір відповідних технік арт-терапії у роботі з клієнтами різних вікових категорій, з різноманітними психічними, психологічними і соціальними проблемами та проводити арт-терапевтичний процес.

Вікова психологія (Гриник І.Я.) ►

Анотація до курсу:

Вступ до спеціальності (Заміщак М.І. Стець В.І.; ) ►

Анотація до курсу:

Гендерна психологія (Спринська З.В.) ►

Анотація до курсу:

Предметом «Гендерної психології» є вивчення особливостей психіки, які пов’язані зі статтю (порівняльна характеристика чоловіка і жінки, психологія чоловіка, психологія жінки, гендерна соціалізація, психологія гендерних стосунків).

Метою викладання навчальної дисципліни «Гендерна психологія» є забезпечення системи психологічних знань та практичних вмінь щодо діяльності психолога у різноманітних сферах його практичної діяльності. У процесі засвоєння навчального матеріалу студенти отримують знання щодо особливостей функціонування людини як статевої істоти через призму соціально-психологічних знань. Ознайомлення з основами гендерної психології надасть змогу майбутнім спеціалістам розглядати дискусійні моменти у взаємостосунках статей не тільки з позиції прав жінок чи чоловіків, а, передусім, з позиції паритету, прав і можливостей гендеру. Гендерна психологія включає аналіз концептуальних підходів і досліджень, що стосуються засвоєння гендерних ролей, їх характеру в сім’ї та соціумі. Зміст дисципліни орієнтує психологів на практичну допомогу дітям, дорослим у вирішенні проблем гендерного характеру, на розвиток уміння здійснювати гендерний аналіз соціально-культурних і суспільно-економічних явищ, експертизу навчально-виховних технологій, гендерну експертизу конфліктів та життєвих криз.

ДИТЯЧА ПСИХОЛОГІЯ (Спринська З.В.) ►

Анотація до курсу: Психологія дитяча – важливий розділ вікової психології, який розкриває закони, закономірності і механізми особистісного, інтелектуального, соціального та емоційно-вольового розвитку дитини. Її вивчення є важливим етапом оволодіння студентами – майбутніми вихователями – психологічними знаннями та професійними уміннями для ефективної організації розвитку, виховання та навчання дітей. Ставлення до дитини як до особистості, знання закономірностей її психічного життя, вікових новоутворень, кризових періодів розвитку – ключові передумови довірливих стосунків з нею, компетентного виховного процесу. Вивчення навчальної дисципліни ”Психологія дитяча” спрямоване на ознайомлення студентів із самоцінністю та значущістю кожного вікового періоду психічного розвитку дитини. У цьому контексті основні розділи розкривають як теоретичні основи дитячої психології, так і уміння використовувати основні методологічні підходи до вивчення дитини конкретного вікового періоду, спираючись на основні лінії її психічного розвитку.

Діяльність служби телефону довіри (Дуб В.Г.) ►

Анотація до курсу:

Психологічна допомога набуває особливого значення в умовах підвищеної стресогенності середовища та зниження можливості повноцінного міжособистісного спілкування. Проте очні психологічні консультації в міру певних причин можуть бути недоступними в будь-який момент часу. Служба Телефонної Екстреної Психологічної Допомоги (ТЕПД) під загальною назвою «Телефон довіри» (ТД) відіграє суттєву роль у наданні психологічної допомоги людям, які потребують її терміново, але не мають змоги приїхати до психолога чи оплатити його консультацію, або ж прагнуть анонімності.
Мета навчальної дисципліни «Діяльність служби «Телефон довіри» – забезпечення майбутніх психологів теоретичними знаннями про діяльність служби «Телефону довіри» та практичними навичками з надання екстренної психологічної допомоги по телефону.
Результати навчання: знати особливості функціонування та напрями роботи служби «Телефон довіри», специфіку психологічної допомоги по телефону, психотехнічні аспекти телефонного консультування; визначати, аналізувати та пояснювати заявлену клієнтом проблему під час бесіди, ідентифікувати проблему; розробляти алгоритм допомоги клієнту відповідно до запиту; обирати адекватну тактику ведення телефонної бесіди відповідно до типу дзвінка абонента; демонструвати уміння ведення консультативного телефонного діалогу відповідно до запиту в умовах обмеженого часу.
Компетентності: при вивченні навчальної дисципліни здобувачі вищої освіти набувають здатність застосовувати набуті знання у практичних ситуаціях професійної діяльності; приймати обґрунтовані рішення; генерувати нові ідеї (креативність); діяти на основі етичних міркувань (мотивів); володіти професійними навиками та техніками, складати та реалізовувати план консультативного процесу з урахуванням специфіки запиту та індивідуальних особливостей клієнта, встановлювати ефективність власних дій.

Експериментальна психологiя (Спринська З.В.) ►

ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ (Стець В.І.) ►

  • Словник з Загальної психології
    • Анотація до курсу:
    Історія психології (Дуб В.Г.) ►

  • Додатковий матеріал «ПСИХЕЯ»
    • Анотація до курсу:

    На сучасному етапі розвитку освіти, коли існує тенденція її психологізації, навчальна дисципліна «Історія психології» набуває все більш актуального значення. Вона спрямована на збагачення і поглиблення психологічних знань майбутнього психолога, підвищення рівня його психологічної та професійної компетентності.
    Мета навчання: забезпечення студентів знаннями про історію зародження та розвитку різноманітних теоретичних та емпіричних підходів, теорій, напрямів психології як самостійної науки. Вивчення шляху становлення психології як науки допомагає зрозуміти її сутність, виявити вихідні позиції, оцінити новизну й усвідомити її історичний сенс.
    Результати навчання: знати предмет історії психології у різні історичні епохи, основні етапи становлення історії психології, методи історії психології, напрямки психології та їх становлення у різні історичні епохи; формулювати проблему, яка розглядається; володіти процедурою роботи з першоджерелами; вміти правильно аналізувати та синтезувати реферовані праці; об’єктивно оцінювати та сприймати погляди різних науковців на розуміння психологічних проблем; порівнювати різноманітні погляди щодо предмету психології у різні історичні епохи; аналізувати сучасні напрямки у психології.
    Компетентності: при вивченні навчальної дисципліни здобувачі вищої освіти набувають здатність оперувати категоріально-понятійним апаратом психології; здатність до ретроспективного аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду розуміння природи виникнення, функціонування та розвитку психічних явищ; здатність до розуміння природи поведінки, діяльності та вчинків; здатність самостійно збирати та критично опрацьовувати, аналізувати та узагальнювати психологічну інформацію з різних джерел; здатність до особистісного та професійного самовдосконалення, навчання та саморозвитку; цінувати та поважати різноманітність та мультикультурність.

    Корекційно-реабілітаційні служби (Хавула Р.М.) ►
    Математичнi методи в психологiї (Волошин С..М.) ►

    Анотація до курсу:
    <strong></strong>Методологiя i органiзацiя наукових дослiджень в психологiї (Гриник І.Я.) ►

    Напрями сучасної психології (Борисенко З.Т.) ►

    Організація психологічної служби (Посацький О.В.) ►

    Анотація до курсу:

    Організація та зміст спеціальної психологічної допомоги (Гриник І.Я.) ►

    Анотація до курсу:

    Основи дефектології та логопедії (Спринська З.В.) ►

    Основи клiнiчної психологiї (Гриник І.Я.) ►

    Анотація до курсу:

    Основи психокорекцiї (Борисенко З.Т.) ►

    Анотація до курсу:

    Основи психологiчного консультування (Борисенко З.Т..) ►

    Анотація до курсу:

    Основи психотерапії (Стець В.І.) ►

    Анотація до курсу:

    Патопсихологічна діагностика дітей з вадами розвитку (Спринська З.В.) ►

    Анотація до курсу:

    Патопсихологiя (Стець В.І.; Хавула Р.М.) ►

    Анотація до курсу:
    Педагогiчна психологiя (Савчин М.В,; Ригель О.В.) ►

    Анотація до курсу:

    Сучасний етап розвитку освітньої системи пов’язаний з пошуком психологічних основ оптимізації навчання, виховання та розвитку особистості. Розв’язання цього завдання пов’язується з активною взаємодією науки і практики, втіленням її нових досягнень у діяльність закладів освіти. З огляду на це серед низки завдань підготовки майбутніх психологів до фахової діяльності виокремлюють готовність до психологічної допомоги вчителям і вихователям в організації освітнього процесу, роботу з підвищення рівня їх психологічної культури, а також психологічну підтримку та психолого-педагогічний супровід суб’єктів освітнього процесу.

    Педагогічна та професійна психологія (Ригель О.В.) ►

    Анотація до курсу:
    <strong></strong>Пенiтенцiарна психологiя ►

    Політична психологія (Посацький О.В.) ►

    Анотація до курсу:
    Порiвняльна психологiя (Дуб В.Г. ; Хавула Р.М.) ►

    Анотація до курсу:

    ПОРУШЕННЯ МОВЛЕННЄВОГО ТА СЕНСОРНОГО РОЗВИТКУ (Спринська З.В.) ►

    Практикум з психокорекцiї (Борисенко З.Т.) ►

    Анотація до курсу:

    Практикум з психології (Стець В.І.) ►

    Анотація до курсу:
    Практикум з розвитку емоцiйної сфери особистостi (Борисенко З.Т.) ►

    Блок 1. Додаткова теоретична інформація з дисципліни:

  • Новітня модель емоційного інтелекту Т. Бредбері та Дж. Грівз
  • Модель здібностей Дж. Мейєра та П. Селовея
  • Goleman. Емоційний інтелект
  • Емоції-почуття-воля
  • ЕQ. ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ
  • Моделі TEI
  • TEI в таблицях

    • Блок 3.Матеріал для забезпечення практичних занять з курсу:

  • Тренінг емоційної компетентності. М. Матійків
  • Методика для измерения эмоционального интеллекта: опросник ЭмИн
  • Робочий зошит з Практикуму із загальної психології
  • Тренінгові методики розвитку функціональних компетенцій у молоді
  • ТРЕНІНГ «ЕМОЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ»
  • Воркшоп як навчальний захід
    • Профiлактика гандикапiзму (Гриник І.Я,) ►

    Анотація до курсу:

    Значно більшою та суспільно значущою є проблема ставлення соціуму до людей з обмеженими можливостями, їх особисте сприйняття своєї неповноцінності. Саме це і є проблемою гандикапізму.
    Метою вивчення навчальної дисципліни «Профілактика гандикапізму» — формування у студентів бачення та розуміння суспільних процесів; вміння використовувати активні соціально-психологічні методи психологічної корекції, які передбачають дискримінацію, наявність упереджень та установок, що характеризується негативним ставленням до людей із особливими потребами та до людей з ознаками іншості, «чужих»; упроваджути ці методи в практичній діяльності психолога; реалізовувати навички толерантності у налагодженні стосунків з людьми.

    ПРОФІЛАКТИКА І КОРЕКЦІЯ ВІДХИЛЕНЬ У ПОВЕДІНЦІ ►

    Анотація до курсу:

    Психодіагностика (Спринська З. В.) ►
    Програма з дисципліни «ПСИХОДІАГНОСТИКА»

    Діагностичний інструментарій з ПСИХОДІАГНОСТИКИ:

    Анотація до курсу:

    Навчальна дисципліна «Психодіагностика» є однією з основних форм застосування професійних можливостей психолога шляхом використання дослідницьких методів, зокрема методик та тестів. Психодіагностична діяльність є фундаментальною – часто початковою та кінцевою у роботі практичного психолога та невід’ємною складовою професіоналізму психолога.

    Метою навчального курсу «Психодіагностика» є забезпечення психологічних знань та практичних вмінь здійснення психодіагностичної діяльності як складової професійної діяльності психолога у сфері практичної психології.

    Психологія впливу (Подоляк Н.М.; Хавула Р.М.) ►

    Анотація до курсу: Категорія впливу – фундаментальна не лише в теоретичній психології, але й в майбутній професійній діяльності психологів, відмітна риса якої – впливати на людей (через групові тренінги, психотерапію, ділові ігри, навчання методам управління, ділового спілкування тощо). Отже, навчальна дисципліна, що вивчає вплив, який людина здійснює на переконання, настановлення та поведінку інших людей, допоможе зрозуміти суть і процес здійснення психологічного впливу, його види, познайомитися зі способами та стратегіями впливу, виявити психологічні особливості особистості, які сприяють здійсненню впливу і навпаки, схильності до сприйнятливості соціального впливу (міжособистісного чи групового); визначити, у яких ситуаціях людина дозволяє, щоб на неї впливали інші.

    Психологія інформаційних воєн (Подоляк Н.М.) ►

    Анотація до курсу:

    Психологiя життєвих криз та кризове консультування (Посацький О.В.) ►

    ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ З ДИСЦИПЛІНИ:

    Психопрофілактика залежної поведінки (Хавула Р.М.) ►
    Анотація до курсу:

    Психологія життєвого шляху особистості ►

    Психологiя сiмейного виховання (Дуб В.Г.) ►

    Анотація до курсу:

    Дитина і сім’я взаємопов’язані й взаємозалежні частини одного цілого. Дитина бере від сім’ї все необхідне для її зростання й розвитку. У свою чергу, сім’я отримує від дитини те, що, відповідно, потрібне для неї. Будь-які зміни, які відбуваються у функціонуванні сім’ї, впливатимуть на всіх її членів і передовсім на розвиток дитини. Діти гостро реагують на зміни в сім’ї. Вони особливо чутливі до оцінювання з боку дорослих, їхньої позиції стосовно них, до станів матері й батька і зазвичай швидко реагують на зміни стереотипів у повсякденному житті. Найбільш гостро діти переживають у випадках порушення контакту з батьками, відсутності тепла й турботи з боку батьків, розлучення, відмови від дитини, а також за наявності вираженого внутрісімейного конфлікту, що впливає на характер дитячо-батьківських взаємин. Таким чином, позитивне спілкування з батьками — найважливіший фактор нормального психологічного розвитку дитини. Безперечно, вивчення специфіки розвитку, поведінки дитини повинно відбуватись у сімейному контексті. Саме сімейний підхід дозволить дослідити етимологію особистісних порушень у дитини, виробити чіткі критерії для виявлення дитячо-батьківських конфліктів, оцінювання порушень ролей «материнства» і «батьківства», впливу дитини на батьків і функціонування сім’ї в цілому, а також оцінити баланс інтеграційних і дезінтеграційних процесів сімейного життя
    Мета навчання: забезпечення студентів знаннями про психологію сім’ї як соціально-психологічне явище, сутність, принципи, стилі, типи та моделі сімейного виховання, доцільні шляхи i засоби сімейного виховання дітей різного віку, статі, з особливими потребами та сформувати у студентів певні вміння i навички психологічного супроводу та консультування батьків з питань психології сімейного виховання.
    Результати навчання: використовувати різноманітні методики діагностування сімей; аналізувати життєві ситуації з подальшим визначенням варіантів поведінки батьків та дітей; створювати та випробовувати на практиці стратегії та моделі виховного впливу, які визначаються потребами родини та громади; консультувати батьків з питань сімейної психології та педагогіки; підвищувати рівень педагогічної культури батьків, враховуючи їхній загальний розвиток, активність, різноманітні інтереси; визначати межі своєї компетентності як психолога, взаємодіючи з іншими спеціалістами сфери психічного здоров’я.
    Компетентності: при вивченні навчальної дисципліни здобувачі вищої освіти набувають здатність до систематизації, закріплення та розширення теоретичних знань та вироблення практичних вмінь з питань психології сім’ї та сімейного виховання; розуміння еволюції шлюбно-сімейних відносин; розкриття особливостей життєвого циклу сім’ї та закономірностей її динаміки; висвітлення чинників та концепції дестабілізації шлюбно-сімейних відносин; розуміння ролі батьків та інших членів родини у формуванні особистості дитини; врахування особливостей статевої ідентифікації хлопчиків i дівчаток у сімейному вихованні; здатність надання адекватної психологічної допомоги з питань сімейного виховання та гармонізації дитячо-батьківських взаємин.

    Психологія конфлікту (Подоляк Н.М.) ►

    Анотація до курсу:

    Психологія особистості (Дуб В.Г.) ►

    Анотація до курсу:

    Психологія постравматичного стресу і ПТСР (Ригель О.В.) ►

      • Програма з дисципліни «Психологія постравматичного стресу і ПТСР»
      • Література до дисципліни
      • Тематика семінарських занять з дисципліни
      • Завдання для самостійної роботи студентів
      • Завдання для поточного контролю (тести)
      • Індивідуальні завдання
      • Завдання для підсумкового контролю (екзамену)
      • Тематика лекцій
      • Конспекти лекцій з дисципліни «Психологія постравматичного стресу і ПТСР»

    ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ З ДИСЦИПЛІНИ:

    Психологія праці (Посацький О.В.) ►

    Анотація до курсу:

    Психологія професійної кар'єри (Ригель О.В.) ►

    Анотація до курсу:

    Психологія управління (Зимянський А.Р; Посацький О.В.) ►

    Анотація до курсу:
    Психологічна допомога дітям, що зазнали насильства (Борисенко З.Т.) ►

    Анотація до курсу:
    Психологічна експертиза в різних галузях психології (Хавула Р.М.) ►

    Психологічний супровід дітей з вадами мовлення (Спринська З.В.) ►

    Психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами (Дуб В.Г.) ►

    Анотація до курсу:
  • Наукові аспекти психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами
  • Діти з особливими освітніми потребами та організація їх навчання (науково-методичний посібник) Колупаєва А.А.; Савчук Л.О.
  • Методичні рекомендації «Психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами в умовах закладу освіти»
    • Психологічний супровід інклюзивної освіти (Дуб В.Г.) ►

    Анотація до курсу:

    Психологічний супровід дитини в системі інклюзивної освіти – не тільки актуальне завдання освітньої галузі, важливий напрям її розвитку, але й значущий складник модернізації змісту професійної підготовки майбутніх психологів, педагогів, соціальних працівників з урахуванням тенденції інтеграції їхньої співдії для забезпечення оптимального життєздійснення особистості з особливими освітніми потребами.
    У процесі засвоєння навчального матеріалу студенти отримують знання щодо формування усвідомленого розуміння основних положень психологічного супроводу інклюзивної освіти, вироблення навичок роботи в команді під час навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами, забезпечення досконалого володіння стратегіями взаємодії з батьками дітей з вадами психофізичного розвитку, формування навичок диференційованого викладання та оцінювання досягнень дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти.

    ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ РОБОТИ З ПОЧУТТЯМИ ТА ПОВЕДІНКОВИМИ ПРОБЛЕМАМИ (Борисенко З.Т.) ►

    ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА (Хавула Р.М.) ►

    ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ:

    Психосоматика (Подоляк Н.М.) ►

    Анотація до курсу:

    ПСИХОТЕРАПІЯ ОСІБ З ОБМЕЖЕННЯМИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ (Стець В.І.) ►

    Анотація до курсу:

    Реабілітаційна психологія (Дуб В.Г.) ►

    Анотація до курсу:

    Сімейне консультування (Дуб В.Г.) ►

    Анотація до курсу:

    Соціальна психологія (Гриник І.Я.; Хавула Р.М.) ►
    Спеціальна психологія (Спринська З.В.) ►

    Анотація до курсу:

    Сучаснi методи психологiчного тренiнгу (Подоляк Н.М.) ►

    Анотація до курсу:

    Юридична психологія (Спринська З.В.) ►

    Анотація до курсу:

    Юридична психологія є однією з основних форм практичного застосування професійних можливостей психолога у галузі суспільних відносин, що регулюються правом. Широкі аспекти пізнання особливостей юридичної практики та розробки рекомендацій щодо її удосконалення передбачають проведення комплексних досліджень юристів і психологів стосовно з’ясування характеристик численних позицій, які визначають специфіку всіх напрямів правозастосовної діяльності. Тому навчальний курс юридичної психології займає важливе місце серед дисциплін практичної підготовки фахівця-психолога.

    Метою навчальної дисципліни «Юридична психологія» є забезпечення системи психологічних знань та практичних вмінь щодо діяльності психолога у сфері права. У процесі засвоєння навчального матеріалу студенти отримують знання щодо роботи юридичного психолога у слідчій, судовій, кримінальній та пенітенціарній сферах діяльності.

    Важливо активізувати мисленнєву діяльність в ході психологічного аналізу юридично релевантних ситуацій, закріпити навички узагальнення юридичних фактів та виведення на їх основі психологічних закономірностей, навчитися будувати психологічний прогноз розвитку ситуації або діяльності конкретного суб’єкта, що має значення у правовому аспекті.

    Діагностика профпридатності (Спринська З.В.) :

    Психологія агресії (Спринська З.В.) :

    Анотація до курсу:

    Метою дисципліни «Психологія агресії» є: сформувати знання про цілі, функції та види агресії, основні теорії агресії, основні детермінанти агресії; механізми становлення агресивної поведінки людини, методи психологічної діагностики агресії та агресивності.

    Психологiя здоров'я (Подоляк Н.М.) ►
      • Програма з дисципліни «Психологiя здоров’я »
      • Література до дисципліни
      • Тематика семінарських занять з дисципліни
      • Завдання для самостійної роботи студентів
      • Завдання для поточного контролю (тести)
      • Індивідуальні завдання
      • Завдання для підсумкового контролю (екзамену)
      • Тематика лекцій
      • Конспекти лекцій з дисципліни «Психологiя здоров’я»

    ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ З ДИСЦИПЛІНИ:

    Психологічна допомога в кризових та екстремальних ситуаціях ()

    ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ З ДИСЦИПЛІНИ:

    Сучасні теорії глибинної психології ()

    ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ З ДИСЦИПЛІНИ:
    Контрольна робота В-1
    Контрольна робота В-2
    Контрольна робота В-3

    Савчин Мирослав Васильович — доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології
    Зимянський Андрій Романович — кандидат психологічних наук; доцент; доцент кафедри психології.
    Заміщак Марія Ігорівна — кандидат психологічних наук; доцент; доцент кафедри психології.
    Заболоцька Світлана Ігорівна — кандидат психологічних наук; доцент; доцент кафедри психології.
    Білозерська Світлана Іванівна — кандидат психологічних наук; доцент; доцент кафедри психології.
    Ожубко Галина Володимирівна — кандидат психологічних наук; доцент; доцент кафедри психології.
    Василенко Леся Павлівна — кандидат психологічних наук; доцент; доцент кафедри психології.
    Стець Валентина Іванівна — кандидат філософських наук, доцент кафедри психології
    Скотна Надія Володимирівна- доктор філософських  наук, професор, професор кафедри психології
    Борисенко Зоряна Тарасівна — кандидат психологічних наук; доцент; доцент кафедри психології.
    Дуб Віра Григорівна — кандидат психологічних наук; доцент кафедри психології.
    Гриник Ірина Ярославівна — кандидат психологічних наук; доцент; доцент кафедри психології.
    Подоляк Наталія Михайлівна — кандидат психологічних наук; доцент кафедри кафедри психології.
    Посацький Олександр Васильович — кандидат психологічних наук; доцент; доцент кафедри психології.
    Ригель Олеся Володимирівна — кандидат психологічних наук; доцент кафедри психології.
    Спринська Зоряна Валентинівна — кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології
    Хавула Роман Михайлович — кандидат психологічних наук; доцент кафедри психології.