МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН:

Деталі оновлення ►
Додано деякі матеріали з дисципліни: «Психолого-педагогічна експертиза»; «Психопрофілактика залежної поведінки»; «Психологічні проблеми спілкування»; «Психологiя сiмейного виховання»; «Диференційна психологія»; «Психодіагностика»; та дисципліни «Психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами», а також «Історії психології»;«Реабілітаційної психології» «Корекційно-реабілітаційні служби»; «Психологiя життєвих криз та кризове консультування»;  «Практикум з розвитку емоцiйної сфери особистостi»; «Основи психотерапії»;; «Сімейне консультування»; «ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА»; «Психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами». Додано завдання для самостійної роботи студентів на час карантину з дисциплін: «Психологія управління» та «Психологія праці». Додано деякі матеріали з дисциплін: «Практикум з психології»; «Психологічна допомога дітям, що зазнали насильства»; «Вікова психологія». Додано завдання для самостійної роботи студентів на час карантину з дисциплін «Психологія праці»; «ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ» та «ПСИХОФІЗІОЛОГІЯ». Додано деякі матеріали з дисциплін: «Реабілітаційна психологія»; «Психології конфлікту». Додано ПРОДОВЖЕННЯ плану дистанційного відпрацювання занять на час карантину з дисциплін: «Практикум з психокорекцiї»; «Психологічний супровід дітей з вадами мовлення»; «Диференційна психологія», «Психологія впливу» та «Психологічні технології роботи з почуттями та поведінковими проблемами». Додано деякі матеріали з дисциплін: «Організація та зміст спеціальної психологічної допомоги». Додано план дистанційного відпрацювання занять на час карантину з дисциплін:«Основи психологічного консультування»; «ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА»; «Психологічний супровід інклюзивної освіти»; «Профiлактика гандикапiзму»; «КОРЕКЦІЙНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНІ СЛУЖБИ»; «Психологічні проблеми спілкування»; «СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ». 27 березня було додано деякі матеріали з дисциплін: «Психологія професійної кар’єри»; «Організація психологічної служби»; «Практикум з психокорекцiї»; «Психологія залежної поведінки»; «Психотерапія осіб з обмеженнями життєдіяльності»; «Сімейне консультування»; «Діяльність служби телефону довіри»; «Педагогічна та професійна психологія» та додаткові матеріали з дисципліни «Практикум з розвитку емоцiйної сфери особистостi», основні матеріали з дисципліни «Патопсихологічна діагностика дітей з вадами розвитку», а також матеріали для дистанційного відпрацювання занять з дисциплін: «ПСИХОСОМАТИКА»; «Сучаснi методи психологiчного тренiнгу»; «ПОРУШЕННЯ МОВЛЕННЄВОГО ТА СЕНСОРНОГО РОЗВИТКУ»! У попередньому оновленні за 24 березня були добавлені матеріали з дисциплін: «Психологія інформаційних воєн»; «ПСИХОТЕРАПІЯ ОСІБ З ОБМЕЖЕННЯМИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»; «ПАТОПСИХОЛОГІЯ»; «ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ»; «Профілактика і корекція відхилень у поведінці», а також матеріали для дистанційного відпрацювання занять з дисциплін: «Диференційна психологія», «Психологія впливу» та «Психологічні технології роботи з почуттями та поведінковими проблемами».
Диференцiйна психологiя (Галян О.І.) ►

Анотація до Диференційної психології:

Навчальна дисципліна «Диференційна психологія» є нормативною для здобувачів вищої освіти спеціальності 053 Психологія.
Потреба розгляду індивідуальних відмінностей між людьми продиктована як теоретичним, так і прикладним значенням даної проблеми. Теоретично, вищезазначене підтверджується тим, що будь-яка загальнопсихологічна закономірність знаходить своє реальне втілення в індивідуально-модифікованих формах, тобто “в жодному розділі психології не можна принципово відволікатися від питань про індивідуальні відмінності…”, – писав Б. Теплов. Навчання і виховання, профорієнтація і профвідбір, ефективність професійної діяльності пов’язані з урахуванням індивідуальних особливостей людини.

Арттерапія (Спринська З.В.) ►

Діагностичний інструментарій з АРТТЕРАПІЇ:

Анотація до курсу:

Арт-терапія є однією з основних форм практичного застосування професійних можливостей психолога шляхом використання арт-терапевтичних технік з метою надання клієнтам необхідної психотерапевтичної допомоги. Тому навчальний курс арт-терапії займає чільне місце серед дисциплін практичної підготовки фахівця-психолога.

В основі програми лежить поєднання двох основних принципів: принципу ступеневості та єдності теоретичної і практичної підготовки. Перша та друга теми програми складають першу ступінь арт-терапевтичної підготовки, що є необхідним для підготовки арт-терапевта. Друга ступінь (третя-сьома теми) забезпечує поглиблену підготовку спеціаліста-арт-терапевта. Окрім двох основних принципів, у програмі закладено також принцип відносної автономності кожної теми програми.

Навчальний курс включає загальні проблеми та основні теоретичні підходи в арт-терапії; основні фактори психотерапевтичного впливу в індивідуальній та груповій арт-терапії, особливості арт-терапевтичної роботи з клієнтами різних вікових категорій та з різними категоріями клієнтів.

Метою вивчення даного курсу є навчити студентів здійснювати підбір відповідних технік арт-терапії у роботі з клієнтами різних вікових категорій, з різноманітними психічними, психологічними і соціальними проблемами та проводити арт-терапевтичний процес.

Гендерна психологія (Спринська З.В.) ►

Анотація до курсу:

Предметом «Гендерної психології» є вивчення особливостей психіки, які пов’язані зі статтю (порівняльна характеристика чоловіка і жінки, психологія чоловіка, психологія жінки, гендерна соціалізація, психологія гендерних стосунків).

Метою викладання навчальної дисципліни «Гендерна психологія» є забезпечення системи психологічних знань та практичних вмінь щодо діяльності психолога у різноманітних сферах його практичної діяльності. У процесі засвоєння навчального матеріалу студенти отримують знання щодо особливостей функціонування людини як статевої істоти через призму соціально-психологічних знань. Ознайомлення з основами гендерної психології надасть змогу майбутнім спеціалістам розглядати дискусійні моменти у взаємостосунках статей не тільки з позиції прав жінок чи чоловіків, а, передусім, з позиції паритету, прав і можливостей гендеру. Гендерна психологія включає аналіз концептуальних підходів і досліджень, що стосуються засвоєння гендерних ролей, їх характеру в сім’ї та соціумі. Зміст дисципліни орієнтує психологів на практичну допомогу дітям, дорослим у вирішенні проблем гендерного характеру, на розвиток уміння здійснювати гендерний аналіз соціально-культурних і суспільно-економічних явищ, експертизу навчально-виховних технологій, гендерну експертизу конфліктів та життєвих криз.

ДИТЯЧА ПСИХОЛОГІЯ (Галян О. І.) ►

Анотація до курсу: Психологія дитяча – важливий розділ вікової психології, який розкриває закони, закономірності і механізми особистісного, інтелектуального, соціального та емоційно-вольового розвитку дитини. Її вивчення є важливим етапом оволодіння студентами – майбутніми вихователями – психологічними знаннями та професійними уміннями для ефективної організації розвитку, виховання та навчання дітей. Ставлення до дитини як до особистості, знання закономірностей її психічного життя, вікових новоутворень, кризових періодів розвитку – ключові передумови довірливих стосунків з нею, компетентного виховного процесу. Вивчення навчальної дисципліни ”Психологія дитяча” спрямоване на ознайомлення студентів із самоцінністю та значущістю кожного вікового періоду психічного розвитку дитини. У цьому контексті основні розділи розкривають як теоретичні основи дитячої психології, так і уміння використовувати основні методологічні підходи до вивчення дитини конкретного вікового періоду, спираючись на основні лінії її психічного розвитку.

Історія психології (Дуб В.Г.) ►

  • Додатковий матеріал «ПСИХЕЯ»
  • Анотація до курсу:

    Математичнi методи в психологiї (Галян І.М.) ►

    Організація психологічної служби (Посацький О.В.) ►

    Анотація до курсу:

    Організація та зміст спеціальної психологічної допомоги (Гриник І.Я.) ►

    Анотація до курсу:

    Патопсихологічна діагностика дітей з вадами розвитку (Спринська З.В.) ►

    Анотація до курсу:

    Педагогiчна психологiя (Галян О.І.; Ригель О.В.) ►

    Анотація до курсу:

    Сучасний етап розвитку освітньої системи пов’язаний з пошуком психологічних основ оптимізації навчання, виховання та розвитку особистості. Розв’язання цього завдання пов’язується з активною взаємодією науки і практики, втіленням її нових досягнень у діяльність закладів освіти. З огляду на це серед низки завдань підготовки майбутніх психологів до фахової діяльності виокремлюють готовність до психологічної допомоги вчителям і вихователям в організації освітнього процесу, роботу з підвищення рівня їх психологічної культури, а також психологічну підтримку та психолого-педагогічний супровід суб’єктів освітнього процесу.

    Педагогічна та професійна психологія (Ригель О.В.) ►

    Політична психологія (Посацький О.В.) ►

    Анотація до курсу:

    Практикум з психокорекцiї (Борисенко З.В.) ►

    Анотація до курсу:

    Практикум з психології (Стець В.І.) ►

    Практикум з розвитку емоцiйної сфери особистостi (Галян О.І.) ►

    Блок 1. Додаткова теоретична інформація з дисципліни:

  • Новітня модель емоційного інтелекту Т. Бредбері та Дж. Грівз
  • Модель здібностей Дж. Мейєра та П. Селовея
  • Goleman. Емоційний інтелект
  • Емоції-почуття-воля
  • ЕQ. ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ
  • Моделі TEI
  • TEI в таблицях
  • Блок 3.Матеріал для забезпечення практичних занять з курсу:

  • Тренінг емоційної компетентності. М. Матійків
  • Методика для измерения эмоционального интеллекта: опросник ЭмИн
  • Робочий зошит з Практикуму із загальної психології
  • Тренінгові методики розвитку функціональних компетенцій у молоді
  • ТРЕНІНГ «ЕМОЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ»
  • Воркшоп як навчальний захід
  • Профiлактика гандикапiзму (Посацький О.В.) ►

    Анотація до курсу:

    Значно більшою та суспільно значущою є проблема ставлення соціуму до людей з обмеженими можливостями, їх особисте сприйняття своєї неповноцінності. Саме це і є проблемою гандикапізму.
    Метою вивчення навчальної дисципліни «Профілактика гандикапізму» — формування у студентів бачення та розуміння суспільних процесів; вміння використовувати активні соціально-психологічні методи психологічної корекції, які передбачають дискримінацію, наявність упереджень та установок, що характеризується негативним ставленням до людей із особливими потребами та до людей з ознаками іншості, «чужих»; упроваджути ці методи в практичній діяльності психолога; реалізовувати навички толерантності у налагодженні стосунків з людьми.

    ПРОФІЛАКТИКА І КОРЕКЦІЯ ВІДХИЛЕНЬ У ПОВЕДІНЦІ (Галян О. І.) ►

    Анотація до курсу:

    Психодіагностика (Спринська З. В.) ►
    Програма з дисципліни «ПСИХОДІАГНОСТИКА»

    Діагностичний інструментарій з ПСИХОДІАГНОСТИКИ:

    Анотація до курсу:

    Навчальна дисципліна «Психодіагностика» є однією з основних форм застосування професійних можливостей психолога шляхом використання дослідницьких методів, зокрема методик та тестів. Психодіагностична діяльність є фундаментальною – часто початковою та кінцевою у роботі практичного психолога та невід’ємною складовою професіоналізму психолога.

    Метою навчального курсу «Психодіагностика» є забезпечення психологічних знань та практичних вмінь здійснення психодіагностичної діяльності як складової професійної діяльності психолога у сфері практичної психології.

    Психологія впливу (Галян О. І.) ►

    Анотація до курсу: Категорія впливу – фундаментальна не лише в теоретичній психології, але й в майбутній професійній діяльності психологів, відмітна риса якої – впливати на людей (через групові тренінги, психотерапію, ділові ігри, навчання методам управління, ділового спілкування тощо). Отже, навчальна дисципліна, що вивчає вплив, який людина здійснює на переконання, настановлення та поведінку інших людей, допоможе зрозуміти суть і процес здійснення психологічного впливу, його види, познайомитися зі способами та стратегіями впливу, виявити психологічні особливості особистості, які сприяють здійсненню впливу і навпаки, схильності до сприйнятливості соціального впливу (міжособистісного чи групового); визначити, у яких ситуаціях людина дозволяє, щоб на неї впливали інші.

    Психологія інформаційних воєн (Подоляк Н.М.) ►

    Анотація до курсу:

    Психологiя сiмейного виховання (Дуб В.Г.) ►

    Анотація до курсу:

    Дитина і сім’я взаємопов’язані й взаємозалежні частини одного цілого. Дитина бере від сім’ї все необхідне для її зростання й розвитку. У свою чергу, сім’я отримує від дитини те, що, відповідно, потрібне для неї. Будь-які зміни, які відбуваються у функціонуванні сім’ї, впливатимуть на всіх її членів і передовсім на розвиток дитини. Діти гостро реагують на зміни в сім’ї. Вони особливо чутливі до оцінювання з боку дорослих, їхньої позиції стосовно них, до станів матері й батька і зазвичай швидко реагують на зміни стереотипів у повсякденному житті. Найбільш гостро діти переживають у випадках порушення контакту з батьками, відсутності тепла й турботи з боку батьків, розлучення, відмови від дитини, а також за наявності вираженого внутрісімейного конфлікту, що впливає на характер дитячо-батьківських взаємин. Таким чином, позитивне спілкування з батьками — найважливіший фактор нормального психологічного розвитку дитини. Безперечно, вивчення специфіки розвитку, поведінки дитини повинно відбуватись у сімейному контексті. Саме сімейний підхід дозволить дослідити етимологію особистісних порушень у дитини, виробити чіткі критерії для виявлення дитячо-батьківських конфліктів, оцінювання порушень ролей «материнства» і «батьківства», впливу дитини на батьків і функціонування сім’ї в цілому, а також оцінити баланс інтеграційних і дезінтеграційних процесів сімейного життя
    Мета навчання: забезпечення студентів знаннями про психологію сім’ї як соціально-психологічне явище, сутність, принципи, стилі, типи та моделі сімейного виховання, доцільні шляхи i засоби сімейного виховання дітей різного віку, статі, з особливими потребами та сформувати у студентів певні вміння i навички психологічного супроводу та консультування батьків з питань психології сімейного виховання.
    Результати навчання: використовувати різноманітні методики діагностування сімей; аналізувати життєві ситуації з подальшим визначенням варіантів поведінки батьків та дітей; створювати та випробовувати на практиці стратегії та моделі виховного впливу, які визначаються потребами родини та громади; консультувати батьків з питань сімейної психології та педагогіки; підвищувати рівень педагогічної культури батьків, враховуючи їхній загальний розвиток, активність, різноманітні інтереси; визначати межі своєї компетентності як психолога, взаємодіючи з іншими спеціалістами сфери психічного здоров’я.
    Компетентності: при вивченні навчальної дисципліни здобувачі вищої освіти набувають здатність до систематизації, закріплення та розширення теоретичних знань та вироблення практичних вмінь з питань психології сім’ї та сімейного виховання; розуміння еволюції шлюбно-сімейних відносин; розкриття особливостей життєвого циклу сім’ї та закономірностей її динаміки; висвітлення чинників та концепції дестабілізації шлюбно-сімейних відносин; розуміння ролі батьків та інших членів родини у формуванні особистості дитини; врахування особливостей статевої ідентифікації хлопчиків i дівчаток у сімейному вихованні; здатність надання адекватної психологічної допомоги з питань сімейного виховання та гармонізації дитячо-батьківських взаємин.

    Психологія постравматичного стресу і ПТСР (Ригель О.В.) ►

      • Програма з дисципліни «Психологія постравматичного стресу і ПТСР»
      • Література до дисципліни
      • Тематика семінарських занять з дисципліни
      • Завдання для самостійної роботи студентів
      • Завдання для поточного контролю (тести)
      • Індивідуальні завдання
      • Завдання для підсумкового контролю (екзамену)
      • Тематика лекцій
      • Конспекти лекцій з дисципліни «Психологія постравматичного стресу і ПТСР»

    ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ З ДИСЦИПЛІНИ:

    Психологія професійної кар'єри (Ригель О.В.) ►
    Психологічна допомога дітям, що зазнали насильства (Борисенко З.Т.) ►

    Психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами (Дуб В.Г.) ►
    Психологічний супровід інклюзивної освіти (Дуб В.Г.) ►

    Анотація до курсу:

    Психологічний супровід дитини в системі інклюзивної освіти – не тільки актуальне завдання освітньої галузі, важливий напрям її розвитку, але й значущий складник модернізації змісту професійної підготовки майбутніх психологів, педагогів, соціальних працівників з урахуванням тенденції інтеграції їхньої співдії для забезпечення оптимального життєздійснення особистості з особливими освітніми потребами.
    У процесі засвоєння навчального матеріалу студенти отримують знання щодо формування усвідомленого розуміння основних положень психологічного супроводу інклюзивної освіти, вироблення навичок роботи в команді під час навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами, забезпечення досконалого володіння стратегіями взаємодії з батьками дітей з вадами психофізичного розвитку, формування навичок диференційованого викладання та оцінювання досягнень дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти.

    ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ РОБОТИ З ПОЧУТТЯМИ ТА ПОВЕДІНКОВИМИ ПРОБЛЕМАМИ (Галян О. І.) ►

    Спеціальна психологія (Спринська З.В.) ►

    Анотація до курсу:

    Сучаснi методи психологiчного тренiнгу (Подоляк Н.М.) ►

    Анотація до курсу:

    Юридична психологія (Спринська З.В.) ►

    Анотація до курсу:

    Юридична психологія є однією з основних форм практичного застосування професійних можливостей психолога у галузі суспільних відносин, що регулюються правом. Широкі аспекти пізнання особливостей юридичної практики та розробки рекомендацій щодо її удосконалення передбачають проведення комплексних досліджень юристів і психологів стосовно з’ясування характеристик численних позицій, які визначають специфіку всіх напрямів правозастосовної діяльності. Тому навчальний курс юридичної психології займає важливе місце серед дисциплін практичної підготовки фахівця-психолога.

    Метою навчальної дисципліни «Юридична психологія» є забезпечення системи психологічних знань та практичних вмінь щодо діяльності психолога у сфері права. У процесі засвоєння навчального матеріалу студенти отримують знання щодо роботи юридичного психолога у слідчій, судовій, кримінальній та пенітенціарній сферах діяльності.

    Важливо активізувати мисленнєву діяльність в ході психологічного аналізу юридично релевантних ситуацій, закріпити навички узагальнення юридичних фактів та виведення на їх основі психологічних закономірностей, навчитися будувати психологічний прогноз розвитку ситуації або діяльності конкретного суб’єкта, що має значення у правовому аспекті.

    Діагностика профпридатності (Спринська З.В.) :

    Психологія агресії (Спринська З.В.) :

    Анотація до курсу:

    Метою дисципліни «Психологія агресії» є: сформувати знання про цілі, функції та види агресії, основні теорії агресії, основні детермінанти агресії; механізми становлення агресивної поведінки людини, методи психологічної діагностики агресії та агресивності.

    Психологiя здоров'я () ►
      • Програма з дисципліни «Психологiя здоров’я »
      • Література до дисципліни
      • Тематика семінарських занять з дисципліни
      • Завдання для самостійної роботи студентів
      • Завдання для поточного контролю (тести)
      • Індивідуальні завдання
      • Завдання для підсумкового контролю (екзамену)
      • Тематика лекцій
      • Конспекти лекцій з дисципліни «Психологiя здоров’я»

    ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ З ДИСЦИПЛІНИ:

    Психологічна допомога в кризових та екстремальних ситуаціях ()

    ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ З ДИСЦИПЛІНИ:

    Стець Валентина Іванівна — кандидат філософських наук, доцент, завідувач кафедри практичної психології
    Галян Ігор Михайлович — доктор психологічних наук, професор, професор кафедри практичної психології
    Галян Олена Іванівна — доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри практичної психології
    Борисенко Зоряна Тарасівна — кандидат психологічних наук; доцент; доцент кафедри практичної психології.
    Дуб Віра Григорівна — кандидат психологічних наук; доцент кафедри практичної психології.
    Гриник Ірина Ярославівна — кандидат психологічних наук; доцент; доцент кафедри практичної психології.
    Подоляк Наталія Михайлівна — кандидат психологічних наук; доцент кафедри кафедри практичної психології.
    Посацький Олександр Васильович — кандидат психологічних наук; доцент; доцент кафедри практичної психології.
    Ригель Олеся Володимирівна — кандидат психологічних наук; доцент кафедри практичної психології.
    Спринська Зоряна Валентинівна — кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри практичної психології
    Хавула Роман Михайлович — кандидат психологічних наук; доцент кафедри практичної психології.